Для одних дорослих досить, якщо малюк буде з користю проводити час, другі ж хочуть виховати перспективного спортсмена.

З якого віку довірити улюблене чадо тренеру? На якому виді спорту зупинити свій вибір? Чому не варто віддавати тихоню в командну гру?

І куди ж записати?

Ранній розвиток давно вже в тренді. Зараз нікого не здивуєш великою кількістю розвивалок,дитячих спорткомплексів, басейнів для немовлят. Сучасні батьки вкладають у спадкоємця максимум часу, коштів, турботи. В стінах будинку з дитиною займаються вже з пелюшок: розвиваючі іграшки від 0, гімнастика, вправи на фітболі, плавання у ванній. Всі ці старання готують грунт для зростання здорового, повноцінного, інтелектуально розвиненої людини.

Про те, ким хочуть бачити своє чадо, деякі батьки замислюються ще на етапі її планування. Але варто прислухатися до маленького члена сім’ї? На які особливості його розвитку треба звернути увагу, щоб правильно обрати секцію?

Усе найкраще – дітям: куди записати підростаючого малюка

Підбираючи варіанти спортивних секцій, в першу чергу думайте про малюка. Не намагайтеся втілити через нього нереалізовані амбіції, покладаючись тільки на власний смак. Адже якщо тато мріяв стати голкіпером, а мама – балериною, це зовсім не означає, що син або дочка захоплюється тими ж ідеями.

Перш ніж остаточно визначитися, поспостерігайте за сином, поспілкуйтеся з передбачуваним тренером, порадьтеся з лікарем педіатром, спортивним лікарем. Проведіть обстеження, за допомогою яких лікар оцінить рівень фізичного розвитку, можливо, виявить протипоказання, дасть пораду, виходячи з особливостей дитячого організму. Обов’язково:

• зробіть ЕКГ;
• перевірте функції зовнішнього дихання;
• оцініть стан хребта, м’язової системи;
• обстежте слух, зір.

Навіть дитяча інвалідність не стане перешкодою для занять спортом. Для дітей зі слабким здоров’ям реально підібрати оптимальні навантаження. Підійдуть, наприклад, йога, пілатес, настільний теніс, східні танці, автоспорт.

На що звернути увагу при виборі секції:

• стать, вік, темперамент майбутнього спортсмена;
• рівень фізичного розвитку;
• особливості організму;
• переваги дитини;
• фінансові та фізичні можливості батьків (чи зможете ви возити малюка в інший кінець міста на тренування, оплачувати змагання, костюми, виїзні турніри, екіпірування).

Гуляючи на дитячому майданчику, спілкуючись зі знайомими, збирайте всю доступну інформацію, реальні відгуки тих, хто вже зробив вибір. Від першого вчителя залежить багато – буде малюк займатися із задоволенням або ж полювання навіки пропаде відразу після знайомства.

Прогресивні програми тренувань: невже дитину 2 років візьмуть на футбол

Багато спортивні напрями суттєво «помолодшали». Однорічного малюка можна записати на дитячий фітнес зі спеціальною програмою, спрямованою на розвиток координації рухів, великої моторики, загальних навичок. Для дворічного малюка вже доступні заняття футболом.

Для дітей 3-4 років ще більш різноманітний список:

• художня і спортивна гімнастика;
• плавання, в т. ч. синхронне;
• фігурне катання;
• деякі східні єдиноборства (айкідо, ушу);
• стрибки у воду;
• велоспорт;
• скелелазіння;
• боулінг;
• кінний спорт;
• різні напрямки танців (спортивні, бальні, народні, балет).

Найчастіше професійні тренери самі ходять в дитячі садки, розвивалки, школи і пропонують мамам (татам) привести дітей для знайомства, оцінки фізичних даних.

Адже чим раніше діти почнуть займатися, тим легше розвинути у них необхідні якості, витривалість,працьовитість. Тренер ж отримає в результаті талановитого, перспективного маленького спортсмена.

Віддаючи дитину на спортивні заняття, в першу чергу, проконсультуйтеся про навантаженнях, простежте за реакцією малюка після першого тренування. Якщо він біжить з задоволенням, нетерпляче складає в маленький рюкзачок форму, отже, вибір зроблений правильно.

Темперамент дитини: який напрямок вибрати у спорті

Обов’язково враховуйте темперамент, особливості характеру дитини. Для таких занять, як фігурне катання, спортивна гімнастика, скелелазіння потрібні сміливість, рішучість, цілеспрямованість. Для холериків, емоційних, гіперактивних діток відмінно підійдуть східні єдиноборства, такі як карате, дзюдо.

Там їх навчать концентрувати увагу, бути організованими, послідовними. Командні ігри – водне поло, баскетбол, футбол, волейбол – вимагають підвищеної уваги, швидкого прийняття рішень, фізичної витривалості, взаємодії дітей один з одним, сприяють соціальної адаптації.

Спокійною, сором’язливою тихоням до смаку припадуть поодинокі види спорту: плавання, художня гімнастика, теніс, кінний спорт, де завдяки професійному тренеру дітлахи матимуть впевненість у власних силах, стануть товариська, відкриються назустріч нової інформації, свіжим навичкам.

Для гармонійного розвитку дітей, звичайно ж, підійдуть танці, акробатика, циркове мистецтво. Для інтелектуального – шахи.

Зверніть увагу і на комплекцію улюбленого чада. Не варто віддавати повного здорованя на футбол, який передбачає рухливість, координованість.

Адже схуднення – не швидкий процес, а за цей час на дитину посипляться глузування з-за невдач, що призведе до розвитку комплексів. Для таких діток відмінним варіантом стануть хокей, плавання, дзюдо, деякі різновиди легкої атлетики.

Докладніше про деякі види спорту

Гімнастика (спортивна і художня). Розвиває гнучкість, пластичність, слух, витривалість. Заняття, виступи з художньої гімнастики проходять з музичним супроводом.

Починати тренуватися краще з 3-5 років, оскільки в цьому віці діти сприйнятливі до розвитку гнучкості, швидкості виконання, координації. Необхідні якості для гімнастів – витривалість, сила волі, пластичність.
Як і будь-який професійний вид спорту, гімнастика має негативну сторону медалі.

Нерідко спортсмени отримують травми: вивихи, розтягнення, удари, чреваті хронічними болями в спині і суглобах. Якщо ви бачите, що дитині важко справитися з навантаженнями, то краще відведіть його на менш вимогливі тренування.

Плавання. Це один з небагатьох видів спорту, який максимально безпечний і одночасно корисний для будь-якого віку. Тренуватися у воді можна вже з двох-тритижневим немовлям. Для занять плаванням з немовлям підійде домашня ванна або спеціальний басейн, де процес контролює професіонал.

Навіть якщо ви упустили грудничковый період, пам’ятайте, що навчати дитину плавати, пірнати ніколи не пізно. Заняття у воді формують гарну поставу, розвивають м’язи, зміцнюють опорно-руховий апарат, розслаблюють нервову систему, загартовують організм, покращують вентиляцію легень, стимулюють імунітет.
Єдиний мінус професійних тренувань для дівчаток – міцна мужоподібна фігура (широкі плечі і вузькі стегна), яка формується при багаторічних частих заняттях. Два тренування в тиждень не дадуть такого результату, їх не варто боятися.

Східні єдиноборства. Розвивають дисциплінованість, увагу, гнучкість, спритність, точність і координацію рухів, упевненість у собі. Більшістю єдиноборств можуть займатися як хлопчики, так і дівчатка.

Найбільш безпечні айкідо і ушу, карате, кудо і дзюдо частіше практикуються спаринги. Відмітна особливість занять – прилучення дітей до таїнств східної культури, найдавнішої філософії.

Бокс, кікбоксінг, рукопашний бій. Це більш травматичні види спорту у фул-контакті. Професійні боксери (кікбоксери) мають безліч травм, відомі випадки придбаної епілепсії з-за великого числа струсів мозку.

Тому віддавати дітей на подібні тренування слід не раніше дев’ятирічного віку, забезпечивши їх професійним обмундируванням. До цього часу хлопчики здатні швидше реагувати на хитрощі супротивника, більш витривалі.

Чим менша дитина, тим складніше виявити у нього схильність до того або іншого виду спорту. У дитини ще багато часу попереду, тому розвивайте його всебічно.

Починаючи з дворічного віку спробуйте від трьох до п’яти напрямів, визначитеся, що припало до душі дитині, що краще виходило, від чого він відчував справжнє задоволення, а куди ходив тільки за звичкою або примусу.

Батьки! Не прагніть виростити професійного спортсмена, але постарайтеся максимально використовувати природні дані. В першу чергу, думайте про здоров’я, душевну рівновагу маленької людини!