1. Закон України «Про освіту»

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text

2. Закон України «Про охорону дитинства».

3. Закон України «Про дошкільну освіту».

4. Закон України « Про дитяче харчування»

5. Постанова Кабінету Міністрів України від 26.08.2002 № 1243 «Про невідкладні питання діяльності дошкільних та інтернатних навчальних закладів».

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 № 507 «Про внесення змін до пункту 1 Постанови КМУ від 26.08.2002 № 1243».

7. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.11.2002 № 667 «Про затвердження Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах

8. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 № 1591 «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах».

9. Наказ МОН України від 25.07.2005 № 431 «Про внесення змін до Порядку встановлення плати для батьків за перебування дітей у державних і комунальних дошкільних та інтернатних навчальних закладах».

10. Інструктивного листа Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 21.06.2007 № 1/9-394 «Про здійснення контролю за організацією харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».

11. Спільні накази Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 01.06.2005 № 242/329 «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах».

12. Спільні накази Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 17.04.2006 № 298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах».

13. Постанова Кабінету Міністрів України від 24.03.2021р №305 "Норми харчування у закладах освіти та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку".

14. Спільні накази Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 26.02.2013 № 202/165 «Про затвердження змін до інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах»..

 Комунальний заклад «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) № 62 «Супутник» комбінованого типу Кіровоградської міської ради»

НАКАЗ

від  28 серпня 2023 року                                                                                  №124/о

Про організацію харчування

дітей у  дошкільному навчальному

закладі на 2023/2024 н.р.

На підставі наказу управління освіти міської ради м.Кропивницького від 24 серпня 2023 року №506/о «Про організацію харчування дітей в закладах освіти на 2023/2024 н.р.» та з метою підвищення якості та безпечності організації харчування вихованців закладу

НАКАЗУЮ:

          1 До функціональних обов’язків сестри медичної старшої Асланян Л.Ш. відноситься:

          1.1. Забезпечити неухильне дотримання нормативно-правових документів та вимог санітарного законодавства щодо організації харчування у дошкільному закладі;

          1.2. До 15 вересня 2023 року розробити та затвердити план роботи Ради по харчуванню щодо контролю за організацією харчування дітей в закладі на 2022/2023 н.р.;

          1.3. Не рідше одного разу на місяць проводити перевірки на харчоблоці дошкільного закладу щодо дотримання норм закладки та виходу готової продукції;

1.4. Забезпечити в дошкільному закладі роботу групи НАССР;

          1.5. Розробити та затвердити у директора графік видачі страв з харчоблоку;

1.6. Меню щодня розміщувати на відведеному для цього стенді, веб-сайті та/або через інші канали комунікації, доступні для здобувачів освіти/дітей та їх батьків або інших законних представників;

1.7. Затвердити Положеня про бракеражну комісію.

1.8. Не допускати на харчоблок сторонніх осіб, персонал без санітарного одягу.

          2. До функціональних обов’язків сестри медичної з дієтичного харчування Лобанової О.О. відноситься:

          2.1. Забезпечення організації харчування дітей, які потребують дієтичного харчування, згідно медичної довідки від лікаря та заяви від батьків;

2.2. Забезпечити виконання протиепідемічних заходів щодо попередження спалахів гострих кишкових захворювань та харчових отруєнь;

2.3. Контролювати стан організації та якості харчування вихованців, щомісячно заслуховувати дане питання на нарадах при директору та не рідше 2 разів на рік на засіданні педагогічної ради;

          3.  До функціональних обов’язків комірника Красніцької О.В. відноситься:

          3.1. Прийом продуктів харчування здійснювати тільки належної якості при наявності супровідних документів, що підтверджують їх походження, безпечність, відповідність вимогам державних стандартів (накладні, товарно- транспортні накладні, сертифікати відповідності, висновки санітарно-епідеміологічної експертизи тощо);

          3.2.  При встановленні під час прийому недоброякісності будь – якого продукту, складати відповідний акт із залученням представників від постачальної організації з подальшим поверненням неякісного продукту постачальнику;

          3.3. Облік продуктів харчування та продовольчої сировини здійснювати у Книзі складського обліку встановленої форми, суворо контролювати дотримання умов зберігання та термінів реалізації продуктів харчування та продовольчої сировини;

4. До функціональних обов’язків кухарів Чуєнко О.В. та Чабан І.М. відноситься:

          4.1. Забезпечення своєчасного, якісного приготування їжі, суворе дотримання вимог технологічного приготування дитячого харчування.

          4.2. Дотримання правил особистої гігієни, своєчасне проходження медичного огляду.

5. Персональну відповідальність за контроль організації харчування в дошкільному закладі залишаю за собою

Перелік категорій в закладах освіти м. Кропивницького, які звільняються від сплати за харчування

1. Діти з інвалідністю, виховуються в закладах дошкільної освіти, спеціальних закладах дошкільної осіти (групах), які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, діти з особливими освітніми потребами, які навчаються в спеціальних і інклюзивних класах закладів загальної середньої освіти.

2. Вихованці закладів дошкільної освіти та учні закладів загальної освіти окремих категорій, а саме : діти - сироти, діти позбавлені батьківського піклування, особи з їх числа, діти із прийомних сімей, діти - вихованці будинків сімейного типу.

3.   Вихованці закладів дошкільної освіти, учні закладів загальної середньої освіти з числа внутрішньо переміщених осіб чи дітей, які мають статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, дітей, один із батьків яких загинув (пропав безвісти), помер під час захисту незалежності та сувіренітету України.

4.Діти працівників органів внутрішніх справ, які загинули під час виконання службових обов'язків.

5. Діти, один з батьків яких має посвідчення учасника бойових дій та безпосередньо брав/бере участь в антитерористичній операції в східних областях України, є учасником АТО (ООС) на час його перебування в зоні АТО (ООС) або потрапив у полон чи отримав інвалідність під час участі в АТО (ООС), діти померлого учасника АТО (ООС).

Забезпечується дієтичне харчування за наявності  медичної довідки виданої сімейним лікарем чи лікарем - педіатром, де зазначено особливі дієтияні потреби здобувача/дитини із встановленням відповідного діагнозу.

Організовується індивідуальне харчування для дітей з особливими дієтичними потребами з урахуванням рекомендацій щодо обмеження/ виключення відповідних харчових продуктів, напоїв та страв зазначених у медичній довідці.

Відбувається заміна харчових продуктів, напоїв та страв, що спричиняють алергічні реакції або непереносимість.

Організовується безлактозне харчування дітей в закладах  дошкільної освіти з використанням аналогічних прродуктів замінників, які не містять лактозу. Проводиться відповідно до встановленої вартості харчування на день , за наявності в закладі не менше п'яти дітей даної категорії.

Для приготування дієтичних страв використовується посуд та інвентар з відповідним харчуванням.

щоденно зазначається в меню інформація пров міст поширених харчових алегенів. 

Контроль за організацією  харчування здійснюється директором, старшою медичною сестрою. Розроблений план контролю за організацією харчування, де враховуються всі аспекти харчування дітей. В щотижневому плані контролю фіксуються висновки та пропозиції щодо контрольних заходів. На основі результатів контролю проводиться індивідуальна робота з певною категорією працівників, питання харчування виносяться на виробничі наради.

Керівником закладу  контролюється  діяльність медичної сестри,  комірника, кухарів,  помічників  вихователів, звертається  увага на своєчасне постачання продуктів  харчування, умови   харчування дітей; затверджується картотека страв та меню-закладок; контролюється  робота персоналу харчоблока, дотримання санітарно-гігієнічних умов  під  час приготування та роздачі їжі; періодично здійснюється  організація харчування дітей у групах.

Важливою умовою контролю за організацією харчування в закладі є систематичність. Доцільним є план контролю харчування на місяць, де передбачено всі види контролю роботи  сестри медичної, працівників  харчоблока,  вихователів. Щомісяця  план  змінюється, доповнюється  з дотриманням основних  напрямів контролю.  У ньому  фіксуються висновки контролю та пропозиції,  у  разі  виявлення  недоліків зазначається  термін їх усунення і  планується  повторна перевірка.

Старшою медичною сестрою здійснює постійний  контроль за якістю  продуктів харчування та  готових  страв,  технологією приготування їжі, умовами її зберігання і  дотримання термінів  реалізації,  виконання норм харчування.

У  річному  плані дошкільного  навчального закладу визначено питання вивчення роботи з  організації  харчування дітей,  а саме: це питання заслуховується на виробничих  нарадах, обговорюється  на батьківських  зборах, засіданнях батьківського  комітету, планується  система контролю за роботою  всіх  працівників, дотримання санітарно-гігієнічних умов тощо.

Щоб запобігти інфекційним захворюванням та харчовим отруєнням, дотримуйтесь таких простих правил:

- Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

- Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.
- Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.
- Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.
- Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.
- Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

- Не допускайте змішування свіжоприготовленої страви з її залишками із попереднього дня.
- Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.
- Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.
- Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.
- Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).
- Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

- Дотримуйтесь заходів безпеки при купанні дитини у водоймах, тому що деякі збудники кишкових інфекцій (дизентерії) можуть жити там до п’ятдесяти днів.

І пам’ятайте, що харчове отруєння завжди можна запобігти!

Харчові отруєння
—це захворювання, які можуть бути викликані продук¬тами, отруйними за своєю природою, або хвороботворними мікробами.
Харчові отруєння мікробного походження поділяються на дві групи: токсикоінфекції та бактеріальні токсикози.
Токсикоінфекції— це отруєння, викликаю мікробами, які розмножилися на продукті.
Бактеріальні токсикози — це отруєння, викликані отрутою, яку мікроби виділили у продукті. До них належать ботулізм та стафілококові токсикози.
Харчові продукти, не змінюючи свого зовнішнього вигляду й органолеп¬тичних якостей внаслідок нагромадження у них токсинів можуть стати отруй¬ними. Використання таких продуктів може викликати захворювання. Токсини через стінки шлунка та кишечника потрапляють у кров і розносяться по всьо¬му організму. Ознаки захворювання проявляються дуже швидко. У хворих з'яв¬ляється загальна слабкість, біль у животі, головний біль, нудота, підвищення температури, відбувається зневоднення організму, можлива навіть смерть. Дуже небезпечними отруєннями є ботулізм і отруєння, викликані стафілоко¬ками.
Ботулізм—важке отруєння, яке виникає внаслідок споживання їжі, отрує¬ної паличкою ботулінуса. Ці мікроби в природі поширені у грунті, намулі во¬дойм, кишечниках риб (особливо осетрових), тварин; трапляються на фруктах і овочах.
Поширюється цей вид мікроорганізмів анаеробним шляхом, оптимальна температура для його розвитку 30-37 °С, при температурі, нижчій від 15 °С він розвивається, проте токсинів не утворює. Це рухома спороутворююча палич¬ка, в якій спора розміщена у кінці клітини.
Потрапляючи на харчові продукти, паличка ботулінуса розмножується і виділяються токсини. Вони скупчуються в одному місці продукту, тому отруї¬тися можуть не всі люди, які споживали отруєний продукт. Токсин бацили ботулізму — холодостійкий, але чутливий до кислотності середовища. Підви¬щений вміст солі в продукті зупиняє розвиток цього мікроба. Спори ботуліну¬са дуже термостійкі, вони витримують температуру до 120 43. Тому цей мікроб може розмножуватися в консервах. В процесі розвитку цих мікробів виділяєть¬ся газ, тому кришки банок здуваються. Хоча інших ознак пошкодження такого продукту немає, він однаково дуже токсичний і небезпечний для використан¬ня. Бацили ботулізму можуть успішно розвиватися і у вареній ковбасі, великих шматках копченого м'яса, буженині, червоній рибі.
При отруєнні ботулізмом токсин паралізує серцево-судинну та нервову системи, викликає пониження температури тіла, параліч мовлення. Лікування цього захворювання здійснюється за допомогою спеціальних сироваток, інакше може настати смерть.
Щоб запобігти поширенню цього захворювання слід правильно термічно обробляти та ретельно мити продукти, які готуються для консервування в до¬машніх умовах. На підприємствах масового харчування не слід допускати до реалізації бомбажні консерви, варену і смажену рибу зберігати ляше у моро¬зильних камерах і не більше 48 год.
Приймаючи баночні консерви, слід перевіряти їх на бомбаж і зберігати у холодильній шафі. Не допускати приготування баночних консервів і грибів у домашніх умовах, оскільки гриби часто можуть бути засіяними спорами боту¬лінуса.
Отруєння стафілококом відбувається під час споживання їжі, отруєної ток¬синами цього мікроба. Стафілококові харчові отруєння можуть відбуватися при використанні різних продуктів. Ці мікроби здатні розвиватися за аеробних і анаеробних умов, вони нерухомі, утворюють не спори, а скупчення, що нага¬дують виноградне гроно. Найкраще розвиваються при температурі 37 °С. Ги¬нуть при температурі 120 °С.
Джерелом забруднення харчових продуктів стафілококом найчастіше мо¬жуть бути люди, хворі на ангіну, катар верхніх дихальних шляхів, гнійничкові захворювання шкіри. Корови та кози, хворі на мастит, також можуть стати дже¬релом зараження продуктів.
Харчові продукти після отруєння цим мікробом зовні не змінюються, тому це небезпечно. Органом людини дуже чутливий до цього токсину і вже через 1-6 год. після отруєння проявляються ознаки захворювання—болі у шлунку, нудота.
Найчастіше отруєння стафілококом відбувається під час вживання молока, кефіру, кондитерських виробів (особливо з кремом), сиру, бринзи, рибних і м'ясних кулінарних виробів. Щоб запобігти цьому отруєнню, слід дотримува¬тися правил зберігання цих продуктів, а осіб, які мають доступ до харчових продуктів, за наявності гнійничкових захворювань та ангіни — до роботи не допускати.
Готову їжу можна зберігати не більше визначеного терміну при темпера¬турі 2 - 6 °С або в гарячому вигляді—не нижче 65 °С. Молоко слід обов'язково кип'ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для приготування тіста, непастеризований сир — для страв, які піддаються термічній обробці. Працівникам сфери масового харчування слід бути обережними з кондитерсь¬кими виробами. Зберігати вироби з масляним кремом при температурі 2-6 °С не більше 36 годин, зі заварним кремом — не більше 6 годин. У літній період кондитерські вироби зі заварним кремом бажано не готувати.
До харчових токсикоінфекцій належать отруєння, викликані бактеріями з групи сальмонел, кишечної палички, палички протея.
Отруєння сальмонелами найчастіше виникає під час вживання зараженого м'яса, яєць та продуктів їх переробки. Збудники сальмонелозів мають форму паличок із закругленими кінцями.
Вони не здатні утворювати спор, рухомі, найкраща температура для їх роз¬витку —37 °С. При температурі більшій від 80 °С—гинуть. Соляні розчини затримують розвиток цих мікроорганізмів.
Джерелом розповсюдження сальмонел може бути велика рогата худоба, свині, коні, домашні птахи та різні гризуни. Небезпечними для людей є тварини-бактеріоносії.
М'ясо може забруднюватися сальмонелами як за життя тварин, так і після їх забою. У хворих тварин можливе проникнення мікробів із кишечника у ткани¬ни. Молоко може інфікуватися ще у вимені тварини. Але зараження цих про¬дуктів можливе і через дотик рук, одяг працівників, які безпосередньо стика¬ються з цими тваринами, через інвентар. М'ясо може забруднюватися у про¬цесі забою, через контакт з тушами інфікованих тварин, через мух, гризунів. Яйця (особливо водоплавної птиці) також можуть бути інфіковані цим мікро¬бом, їх можна використовувати лише для приготування продуктів, які підда¬ються високій термічній обробці. До продажу вони не допускаються. Риба, виловлена зі забруднених водойм, також нерідко може бути забрудненою саль¬монелами.
Дуже сприятливим середовищем для розвитку цих мікробів є паштети, м'ясні або рибні фарші, ліверні та кров'яні ковбаси. Однак правильна термічна обробка продуктів може забезпечити їх очищення від сальмонел, ці мікроор¬ганізми стійкі до висушування, тому довго можуть залишатися на предметах вжитку.
Щоб запобігти поширенню сальмонелозу, слід чітко дотримуватися сані-тарно-гігієнічних вимог під час приготування їжі, дотримуватися температур¬ного режиму при зберіганні продуктів (особливо швидкопсувних). Одними з основних заходів попередження такого отруєння є своєчасне проходження працівниками сфери харчування медичних оглядів на сальмонелоносійність.
Крім цього, важливо дотримуватися маркування розробник дощок, ретель¬но мити столовий посуд, кухонний інвентар. При прийманні м'яса слід пере¬віряти наявність тавра, яке б свідчило про проходження ветеринарно-санітар¬ного контролю. Під час приготування м'яса його потрібно добре проварювати та просмажувати, особливо вироби із фаршу. Яйця водоплавної птиці можна використовувати лише в хлібопекарській промисловості. Курячі яйця перед використанням слід обов'язково мити, молоко—кип'ятити, простоквашу-самоквас використовувати лише для тіста, непастерлзований сир — для страв, які піддаються тепловій обробці. Холодні страви слід оберігати від забруднення руками під час приготування, заправлені салати та вінегрети зберігати не більше однієї години. Всю готову їжу потрібно зберігати при температурі 2 - 6°С і не більше визначених термінів, а гарячому вигляді — не нижче 65°С. їжу, яка довго зберігається, необхідно піддавати повторній тепловій обробці.
Кишкова паличка та паличка протея. Кишкова паличка є постійним жите¬лем кишечника за умови нормальної його мікрофлори. Вона має дещо округлу форму та не здатна утворювати спори. Найкраще розвивається при темпе¬ратурі 37 °С, а при нагріванні до 60 °С—гине.
В організмі людини вона синтезує необхідні вітаміни й інші речовини, які мають антибіотичні властивості стосовно збудників кишечних інфекцій. Проте ця паличка при послабленні захисних функцій організму може проникати в інші органи, викликаючи при цьому запальні процеси. Потрапляючи на хар¬чові продукти, ці мікроби (розмножуючись) можуть викликати отруєння. І паличка протея, і кишкова паличка належать до мікробів, які вражають багаті на білок продукти. В такому середовищі вони здатні швидко розмножуватися, не змінюючи при цьому зовнішнього вигляду та смаку продуктів.
Хоча паличка протея слабо руйнує білки, накопичення її на продукті (як і кишечної палички) викликає отруєння, яке протікає подібно до отруєння саль¬монелами, проте в легшій формі.
Найкращим середовищем для розвитку цих мікроорганізмів є м'ясні та рибні продукти (особливо фарші), гарніри, салати.
На харчові продукти ці палички можуть потрапити через контакт із хвори¬ми людьми, при порушенні санітарно-гігієнічних правил. Можливе забруднен¬ня товарів цими мікроорганізмами ще до їх надходження в торгівлю чи на підприємства масового харчування. Тому важливо ретельно здійснювати тер¬мічну обробку продуктів і стежити за температурним режимом зберігання.

В Україні ввели нові норми харчування в школах

і дитсадках: що зміниться

Уряд України прийняв постанову, яка затверджує нові норми і порядок харчування в школах, дитсадках і дитячих оздоровчих комплексах.

Тепер дітей повинні годувати по-новому.

Головними змінами є норми страв по калорійності і включення в меню обов'язкових продуктів. Кожній віковій групі покладаються окремі показники поживності.

Харчування… З одного боку, все просто, адже для підтримання нормальної життєдіяльності нам необхідно вживати різні продукти кожного дня, враховуючи власний апетит. Для нас їжа часто стає рутиною, обов’язком, як сон і фізичне навантаження. Мабуть, саме через це ми не надаємо харчуванню важливого значення. Для більшості людей правила оптимального харчування дуже прості: їсти 3 рази на день, бажано щось гаряче й різноманітне, в меню мають входити перша страва та м’ясо – і все!

Діти – не маленькі дорослі, потреби в харчових інгредієнтах у них інші, і ми повинні добре розуміти й знати основні принципи годування дітей різних вікових груп.

Ми добре знаємо, наскільки важливим є адекватне вигодовування дітей у ранньому віці. Воно програмує особливості розвитку дитини, її інтелект, діяльність основних органів і систем, потужність захисту від інфекцій і алергійних захворювань. Проте здебільшого ми концентруємо увагу на перших місяцях життя, іноді до досягнення першого чи третього року життя. А що далі? Невже дитина перестає інтенсивно рости й розвиватися, її травна система не удосконалюється, а її життєзабезпечувальні системи вже остаточно сформовані?

Для кожного вікового періоду потрібна своя особлива схема харчування, котра визначається особливостями обміну речовин, адаптації до їжі травної системи, росту й розвитку дитини.

Дитина в передшкільному віці продовжує інтенсивно зростати, прискорює темп свого життя, збільшує масу тіла; надзвичайно багато рухається й витрачає значну кількість енергії; соціалізується, інтенсивно розвиває свій інтелект. Водночас нормальна життєдіяльність і розвиток організму можливі лише за умови, якщо отримання вітамінів,мікроелементів, усіх необхідних пластичних матеріалів та енергії відповідає добовим потребам дитини.

Тільки за умов збалансованого харчування й відповідно до збалансованих потреб/витрат організм дитини може адекватно розвиватися без виникнення різноманітних дефіцитних станів і супутніх захворювань.

Крім збільшення росту й маси тіла, у дитини в передшкільному віці змінюється функціональна активність гормональної системи, ущільнюються кістки, підвищується м’язова сила. Починають з’являтися корінні зуби, об’єм шлунка сягає 400-500 мл, кислотність і ферментна активність травних соків стають достатніми для перетравлення їжі «дорослого» типу. У кінці цього періоду «діяльність» травної системи вже відповідає показникам дорослого. Потреба дітей цього віку в мінеральних речовинах залишається значною внаслідок активного росту й формування скелета, що зумовлює істотну необхідність споживання молочних продуктів. На 4 і 5-му роках життя дитина за рік зростає на 4-6 см, а у віці 6-7 років – на 8-10 см за рік. Значне збільшення інтенсивності росту дітей у цьому віці отримало назву «першого періоду витягування». Певною мірою воно пов’язане з функціональними змінами в ендокринній системі, з посиленням функції гіпофізу. Прибавка маси тіла дітей у 4-річному віці дещо сповільнюється й становить у середньому 1,2-1,3 кг на рік. На 5-му році життя дитина додає в середньому 2 кг, на 6-му – 2,5 кг, на 7-му – близько 3,5 кг. До 6-7 років маса тіла дитини подвоюється порівняно з його масою в однорічному віці. Потреба у мінеральних речовинах, вітамінах, білках, жирах та вуглеводах має забезпечуватися в дітей цього віку завдяки вживанню достатньо широкого спектра продуктів тваринного й рослинного походження.

Питання адекватного харчування й забезпечення поживними речовинами, вітамінами й мікроелементами є актуальним для дітей будь-якого віку та стану здоров’я. Згідно з даними літератури, недостатнє надходження з їжею поживних речовин характерне для дітей різних вікових груп і територій проживання, проте причини цього можуть істотно різнитися. За результатами численних досліджень, проведених в Україні та за кордоном, більшість дітей у різні вікові періоди мають приховані або виражені дефіцити низки вітамінів і мінералів упродовж року. Для того, щоб ці речовини могли виконати свої важливі функції, беручи участь в усіх життєвих процесах, пов’язаних із нормальним обміном речовин, вони мають регулярно й у достатній кількості потрапляти в організм із щоденною їжею, добре всмоктуватися в кишечнику й частково синтезуватися власною мікрофлорою. Гіповітаміноз та дисмікроелементоз належать до хвороб цивілізації: ми менше рухаємося, більше споживаємо рафінованих, термічно оброблених, заморожених, висококалорійних продуктів, у раціоні істотно зменшилася частка свіжої, натуральної їжі. Крім того, генетично модифіковані продукти, а також вирощені в спеціальних середовищах, у парниках, містять істотно менше вітамінів і мікроелементів, ніж їхні «дикі» аналоги. Це все збільшує вимоги до раціонального харчування дитини.

Не менш важливими в харчуванні дитини є білки, які мають бути повноцінними, тобто тваринного походження, й містити незамінні амінокислоти. У той самий час рослинні білки також потрібні дитячому організму й обов’язково мають бути в збалансованому раціоні харчування. Нестача білка, який є основним пластичним матеріалом організму, що росте, викликає суттєві порушення в будові та функціях дитячого організму, його імунній системі. 

У віці від 3 до 7 років діти повинні отримувати протягом доби близько 3,5 г білка на кг маси тіла. Добова потреба в білку дітей 3-5 років – 60 г, у віці 5-7 років – близько 70 г. Сучасні дослідження засвідчують, що не менше 50% білків раціону мають становити білки тваринного походження. Тому каші та овочеві страви необхідно поєднувати з м’ясними й рибними, а також із молоком, сиром, іншими молочними продуктами, яйцями.

Жири входять до складу клітин організму; вони є важливим джерелом енергії, а також носіями багатьох вітамінів; суттєво поліпшують смак їжі. Дітям у віці від 3 до 7 років потрібно 3,0-3,5 г жирів (тваринних і рослинних) на кг маси на добу. Тваринні жири (вершкове масло, риб’ячий жир, яєчний жовток, сало свині) мають становити не менше 75% від добового споживання усіх жирів, відповідно рослинні жири (багаті на ненасичені жирні кислоти, вітамін Е) – не більше 25%. Риб’ячий жир не рекомендується до щоденного споживання дітьми цього віку, він може бути призначений тільки після консультації лікаря.

Вуглеводи – органічні речовини, які входять до складу продуктів рослинного походження – овочів, фруктів, ягід, злаків, є важливим джерелом енергії. Потреба у вуглеводах індивідуальна й залежить від віку, фізичної активності дитини, якості та кількості інших харчових речовин, які споживає дитина. Дітям у віці від 3 до 7 років необхідно 13-14 г вуглеводів на 1 кг ваги на добу. При збалансованому харчуванні половину вуглеводів у раціоні дитини має становити цукор, половину – складні вуглеводи (полісахариди), які містяться в кашах, хлібі, борошні, овочах і фруктах. Останні особливо важливі, тому що містять мінеральні солі, вітаміни, пектин, харчові волокна й клітковину. У них містяться також ефірні олії, ароматичні речовини, органічні кислоти, які збуджують апетит і підсилюють вироблення травних соків.

Для дітей 3-7 років найкращим співвідношенням між білками, жирами, вуглеводами вважається 1:1:4. Добова витрата енергії становить до 2000 ккал. Саме таке співвідношення забезпечує основні потреби дитини, повноцінне засвоєння всіх інгредієнтів їжі. При цьому білки мають становити приблизно 14%, жири – 31%, вуглеводи – 55% загальної калорійності добового раціону.

    Говорячи про харчування дитини, слід пам’ятати про необхідність споживання дитиною достатньої кількості рідини. Вода й мінеральні речовини, розчинені в ній, є важливим компонентом харчування й життєдіяльності людини, становлять внутрішнє середовище організму, є основною частиною плазми, лімфи, тканинної рідини. Діти у віці 3-7 років мають отримувати 1600-1700 мл води, включаючи рідину в їжі. Як правило, для пиття дитині цього віку необхідно близько 1100-1200 мл води. Формула для розрахунку потреби в рідині (дитині – 4 роки, маса тіла –16 кг) може мати такий вигляд: 80 мл/кг × 16 кг = 1280 мл

Тобто дитина має випивати 5-6 склянок протягом дня і її треба заохочувати пити воду! Крім всього іншого, це є доброю профілактикою, а інколи й лікуванням функціональних запорів.

Слід застерегти від споживання дітьми у віці 3-7 років так званих «фаст-фудів», які доволі часто мають привабливі яскраві обгортки, проте можуть містити компоненти, потенційно шкідливі для здоров’я дитини: ароматизатори, штучні барвники, стабілізатори та інші добавки; мати надмірний уміст вуглеводів. Їхнє споживання може призвести до порушень обміну речовин, алергізації дитячого організму. Крім того, бажано уникати штучних напоїв (кола, лимонад, газовані підсолоджені напої).

Складаючи добове меню дитини, слід пам’ятати про декілька загальновідомих правил:

• харчування має забезпечити дитину необхідною кількістю енергії;
• харчування має бути збалансованим і містити всі необхідні елементи;
• харчування має бути різноманітним;
• харчування має бути безпечним.

Необхідно враховувати індивідуальні особливості дітей, можливу непереносимість певних продуктів. Кратність годувань у цьому віці має становити 4-5 разів на день, три з яких повинні обов’язково включати гарячу страву. Недоцільно давати дитині дві каші й поєднувати їх із круп’яним гарніром до другої страви. Краще, щоб дитина за добу отримала дві овочеві страви й одну круп’яну. Якщо в обід дитина їла суп, заправлений крупою, то гарнір для другої страви має бути овочевим. Бажано готувати гарніри з набору різних овочів. Не слід забувати й про овочеві салати, які можна давати як на сніданок, так і на обід та вечерю. Страви з м’яса, риби, яєць, особливо в поєднанні з жиром, слід давати в першій половині дня (на сніданок або обід), оскільки вони більш тривалий час затримуються в шлунку й потребують більшого напруження травної системи дитини. Із м’яса краще використовувати нежирну яловичину або телятину, курку або індичку. Менш корисні ковбаси, сосиски й сардельки. Дітям слід давати м’які частини м’яса і птиці без сухожилків, рибу без кісток, а ковбасу без твердої оболонки й шматків. Субпродукти є джерелом білка, заліза, багатьох вітамінів і можуть використовуватися в харчуванні дітей. На вечерю краще давати молочну й рослинну їжу. Такі продукти, як молоко (близько 500 мл), вершкове масло й рослинна олія, хліб, цукор, м’ясо дитина повинна отримувати щодня, тоді як рибу, яйця, сир, сметану можна давати один раз на 2-4 дні. Рекомендовані нежирні сорти риби: тріска, минтай, хек, судак та інші. Солоні рибні делікатеси можна включати в раціон лише зрідка. Влітку, у спекотну погоду, у денному меню краще збільшити частку овочевих страв.

Слід пам’ятати, що для дітей дошкільного віку категорично не рекомендується вегетаріанська дієта!

Об’єм їжі має відповідати віку дитини й функціональним можливостям травної системи. Надмірний обсяг їжі (розведена малокалорійна їжа) може призвести до зниження апетиту, викликати функціональні порушення шлунково-кишкового тракту. Маленькі порції, у свою чергу, можуть провокувати відчуття голоду в дитини й не покривати її потреб у поживних речовинах.

Для поліпшення смакових якостей у їжу можна додавати кріп, петрушку, цибулю, салат, ревінь, трохи часнику, лимонний сік. Небажано давати дитині натуральну каву й какао, оцет, гострі страви, соуси, надмірну кількість солодощів, прянощі. Слід обмежити м’ясні, рибні, овочеві консерви, за винятком спеціальних страв для дитячого харчування. Можна використовувати солоні овочі (огірки, капусту, яблука).

Перші страви для дітей у віці 3-7 років можуть бути різноманітними: бульйони; супи на бульйонах; супи, заправлені овочами, крупами, галушками; вегетаріанські й рибні супи; молочні, фруктові супи. Вибір перших страв більше залежить від звичок родини, в якій виховується дитина.

Як другі страви можна давати тушковані овочі з м’ясом, рибою, птицею; котлети, биточки з різноманітним гарніромабо без нього. Можна дати дитині салат зі свіжих овочів і зелені. На десерт – свіжі фрукти або соки; компот зі свіжих або сушених фруктів; фруктові пюре для дитячого харчування; невелику кількість випічки, печива, сухариків.На сніданок та/або вечерю дітям бажано давати різноманітні молочні каші (особливо гречані й вівсяні), каші з овочами та фруктами.

Дитина у віці 3-7 років соціалізується, наслідує поведінку дорослих і набуває звичок, які будуть їй притаманні надалі. Тому батькам слід звернути увагу на виховання з метою набуття гігієнічних навичок вживання їжі. У дитини має бути своє постійне місце за родинним столом. При цьому розмір столу й стільця має відповідати віку і зросту дитини. Починаючи з 2 років, дитину треба привчати користуватися серветкою, з 4 років – виделкою, з 5 років – негострим ножем. Обов’язково треба привчати дитину мити руки перед прийомом їжі. Старша дитина може допомагати батькам сервірувати й прибирати стіл. За столом дитина має сидіти прямо, не спираючись ліктями на стіл. Тримати ложку слід трьома пальцями, підносити до рота боковим краєм. Якщо дитина наколює виделкою шматочки їжі, її слід тримати зубцями донизу, якщо використовує її, коли їсть пюре, каші, вермішель – як лопатку. Їсти дитина має повільно, не відволікаючись на забавки, перегляд телевізора, розмови. У жодному разі не можна годувати дитину силоміць.

Окремі страви потрібно давати дітям цього віку в «полегшеному вигляді»: хліб слід нарізати невеликими шматочками, масло намазати на хліб, подрібнити (поламати) довгі макарони, нарізати яблука, апельсини й мандарини.

Орієнтовно на добу дитина віком 3-7 років повинна отримувати такі продукти:

На основі загальних рекомендацій можна запропонувати такі страви.

Перші страви:

• бульйони (м’ясний або курячий із вермішеллю або локшиною, з фрикадельками, з рисом);
• супи на м’ясному, курячому, рибному бульйонах,  суп зі збірних овочів, суп картопляний, суп перловий,, борщ зі свіжої або квашеної капусти, суп оввечовий, суп рибний із картоплею, суп із локшиною, суп молочний з овочами або крупою.

Другі страви:

• м’ясні (котлета м’ясна, тюфтельки, рулет із рисом, зрази картопляні з м’ясом, голубці м’ясні з рисом, яловичина тушкована,  бефстроганов),;
• рибні (риба смажена, відварена, запечена, котлети рибні, тюфтельки);
• гарніри (зі збірних овочів, картопля відварена або смажена, з круп або макаронних виробів).

Треті страви:

• свіжі фрукти, ягоди, цитрусові, баштанні; соки консервовані й натуральні з фруктів і ягід, цитрусових;
• морс із журавлини, настій шипшини;
• компот (зі свіжих фруктів і ягід, консервованих, із сухофруктів);
• киселі (зі свіжих фруктів і ягід, ревеню).

Страви для сніданків та вечерь:

• каші молочні круп’яні (з рисової, гречаної, пшоняної, вівсяної й манної круп), змішані (з різних круп);
• каші молочні овочево-круп’яні та фруктово-круп’яні (пшоно з гарбузом, рис із морквою, рис із чорносливом, курагою, родзинками);
• овочеві блюда (картопля відварена, тушкована, смажена; пекинска  капуста , капуста тушкована;
• рулет картопляний з овочами; морква в молочному соусі; котлети з моркви, капусти, картоплі;
•  голубці овочеві з рисом; кабачки смажені; ікра кабачкова, бурякова);
• макарони з олією й сиром;
• страви з сиру ( сирники, вареники з сиром, вареники ліниві, сирна запіканка сметаною);
• страви з яєць (яйця варені, яєчня, з томатами).

Салати:

• зі свіжих овочів (збірний);
• із капусти з яблуками;
• морквяний з яблуками і сметаною;
• із помідорів з рослинною олією;;
• із квашеної капусти;
• зі свіжих огірків;

Надзвичайно важливим є питання забезпечення організму дитини, який інтенсивно росте, вітамінами й мікроелементами.

Теоретично можливість забезпечити дитину всіма необхідними вітамінами та мікроелементами за рахунок виключно натуральних продуктів харчування має досить привабливий вигляд, але в реальності цього майже не можливо досягнути. На практиці дитині треба з’їсти цілий набір різноманітних продуктів, об’єм яких може перевищувати можливості її травної системи. Якщо дитина споживає свіжі овочі й фрукти, то вона отримує певну кількість вітамінів С та Р, фолієвої кислоти, β-каротину, тоді як інших вітамінів може не бути взагалі. З м’ясними продуктами дитина отримує вітаміни B₁, B₂, B₆ та B₁₂, з молочними – вітаміни А та В₂. У злаках містяться вітаміни B₁, B₂, B₆, РР, Е, у рослинних жирах – вітамін Е, у тваринних жирах – вітаміни А і D тощо.

У світі немає жодного «універсального» продукту, який би містив усі необхідні вітаміни одночасно. Тому їжа має бути різноманітною, дитина повинна отримувати її регулярно в достатньому об’ємі. Усіляка обробка харчових продуктів, їх тривале зберігання суттєво зменшують уміст корисних вітамінів, а різноманітні проблеми з боку травної системи дитини погіршують їх всмоктування.

Сучасні методи культивування овочів і фруктів, які застосовуються в сільському господарстві, призвели до того, що реальний вміст вітамінів у них може бути меншим у десятки разів. Усі мінеральні речовини в тих чи інших концентраціях містяться в продуктах харчування, проте до приготовлених страв слід додавати натрій у вигляді кухонної солі.  Відповідно до сучасних уявлень, вітаміни потрібні для усіх аспектів життєдіяльності дитячого організму, а саме для:

• зростання організму;
• підтримки нормального кровотворення;
• обмінно-енергетичних процесів;
• репродуктивної функції;
• забезпечення діяльності нервової, серцево-судинної, травної та імунної систем.

Вітаміни відіграють важливу роль в обміні ксенобіотиків, формуванні антиоксидантного захисту. Вітаміни як незамінні сполуки зумовлюють природну резистентність організму до дії несприятливих чинників і забезпечують оптимальні умови розвитку й функціонування всіх його систем. Водночас у педіатричній практиці є багато ситуацій, коли вітаміни потрапляють в організм із їжею в недостатній кількості, погано всмоктуються в кишках і недостатньо синтезуються, що викликає розвиток дефіцитних станів і необхідність проведення заходів щодо їх корекції.

Основна роль вітамінів у життєдіяльності організму дитини, їх добова потреба у віці 3-7 років і джерела надходження представлені

молібден, селен, хром, фтор). Інша класифікація поділяє мікроелементи на:

• есенціальні (Fe, I, Cu, Zn, Co, Cr, Mo, Se, Mn);
• умовно есенціальні (As, B, Br, F, Li, Ni, V, Si);
• потенційно токсичні (Ge, Au, In, Rb, Ag, Ti, Te, U, W, Sn, Zr);
• токсичні (Al, Cd, Pb, Hg, Be, Ba, Vi, Tl).

Мікроелементи активно впливають на різні ланки обміну речовин, імунітету, протиінфекційного захисту. За імуномоделювальним ефектом розрізняють мікроелементи, потрібні для діяльності імунної системи (Fе, I, Cu, Zn, Co, Cr, Mo, Se, Mn, Li) та імунотоксичні (Al, As, B, Ni, Cd, Pb, Hg, Be,Vi, Tl, Ge, Au тощо) Таким чином, важливим джерелом солей кальцію, фосфору, магнію, заліза та інших макро- й мікроелементів для дитини у віці 3-7 років є молоко та молочні продукти, хліб, крупи, жовток, печінка, мозок, яловичина, картопля, капуста, яблука, бобові. Для розвитку зубів потрібен фосфор, який є в морській рибі, яловичині, хлібі, молоці, овочах.

Хоча дітям цього віку можна періодично давати смажені страви, перевагу слід надавати вареним, тушкованим і запеченим у духовці стравам. Використання мікрохвильових пічок дозволяється, але не є оптимальним.

Час приготування страв для дітей у віці                    

-7 років дещо відрізняється від

загальноприйнятого – так, будь-яке         

м’ясо слід варити не менше 1,5-2 годин,     рибу – 20-25 хвилин, буряк – 1 годину.

Якщо дитина в перші місяці життя харчується «за вимогою», то в передшкільному віці більш доцільно дотримуватися певного графіку харчування з відносно фіксованими годинами прийому їжі. Це допомагає дитині набути умовного харчового рефлексу, який потрібен для забезпечення перетравлення спожитої їжі. Сніданок доцільно вживати о 8-9 годині, обід – о 12-13 годині, підвечірок – о 16-17 годині, вечерю – о 19-20 годині. Якщо батьки вибирають інші години, слід рекомендувати робити проміжки між прийомами їжі 3-4 години. Саме такі інтервали мінімізують ризик виникнення функціональних порушень травної системи. Між годуваннями діти можуть випити чай, не дуже солодкі соки, з’їсти ягоди або фрукти.

Батьки дошкільнят доволі часто скаржаться на зниження апетиту своїх дітей. Апетит – це звичка, набута людиною протягом життя, яка проявляється бажанням поїсти через зміни настрою, певної ситуації, настання очікуваного часу, впливу виду, смаку, запаху їжі й навіть самої думки про якусь їжу. Відомо, що апетит може розцінюватися як широкий і універсальний показник стану здоров’я дитини. В Україні зниження апетиту в дітей дошкільного віку найчастіше відбувається не через неможливість забезпечити мінімальний набір харчових продуктів, а внаслідок різноманітних функціональних і психосоціальних порушень, зменшення фізичної активності дітей, одноманітного харчування, на тлі яких істотно збільшується ризик розвитку органічних захворювань.

Дітям зі зниженим апетитом під час їди можна дати невелику кількість води, фруктовий або ягідний сік. При цьому слід стежити, щоб дитина насамперед їла більш поживну страву, багату на білок. Поліпшенню апетиту сприяє різноманіття їжі, збільшення асортименту страв. Наприклад, з яловичини дітям можна приготувати не тільки відварне м’ясо або котлети, але й рулет, гуляш, м’ясне суфле, картопляну або овочеву запіканку з м’ясом. Достатнього різноманіття можна досягти за рахунок гарнірів, салатів, молочних продуктів, третіх страв. Поліпшують апетит й різноманітні підливи.

Таким чином, для того, щоб дитина дошкільного віку на довгий час зберегла здоров’я, нормально росла й розвивалася, її харчування має бути повноцінним, збалансованим, містити всі необхідні нутрієнти в певних кількостях і пропорціях. Обов’язковим для дітей цього віку є достатнє споживання тваринного білка, молочних продуктів (за умов доброї толерантності й відсутності алергійних реакцій), різноманітних круп, вершкового масла й рослинної олії, овочів і фруктів. Збереження хорошого апетиту, виховування навичок самостійного харчування є доброю підготовкою до шкільного періоду, коли дитина стає достатньо самостійною й доволі часто змінює звичний режим харчування.

Попри загальноприйняті норми і правила, ми маємо пам’ятати, що оптимальний підбір продуктів харчування має бути індивідуальним, за потреби – рекомендованим досвідченим дієтологом, гастроентерологом чи педіатром. У деяких випадках це допоможе запобігти виникненню певних захворювань, зокрема харчової алергії, ожиріння та цукрового діабету.

На закінчення хочеться згадати відомий вислів Сократа: «Ми живемо не для того, щоб їсти, але ми їмо для того, щоб жити». Щоб наші діти росли здоровими, жили довго й безтурботно, ми маємо приділяти увагу особливостям їхнього харчування в дитинстві.

дошкільнят

Харчування… З одного боку, все просто, адже для підтримання нормальної життєдіяльності нам необхідно вживати різні продукти кожного дня, враховуючи власний апетит. Для нас їжа часто стає рутиною, обов’язком, як сон і фізичне навантаження. Мабуть, саме через це ми не надаємо харчуванню важливого значення. Для більшості людей правила оптимального харчування дуже прості: їсти 3 рази на день, бажано щось гаряче й різноманітне, в меню мають входити перша страва та м’ясо – і все!

Діти – не маленькі дорослі, потреби в харчових інгредієнтах у них інші, і ми повинні добре розуміти й знати основні принципи годування дітей різних вікових груп.

Ми добре знаємо, наскільки важливим є адекватне вигодовування дітей у ранньому віці. Воно програмує особливості розвитку дитини, її інтелект, діяльність основних органів і систем, потужність захисту від інфекцій і алергійних захворювань. Проте здебільшого ми концентруємо увагу на перших місяцях життя, іноді до досягнення