Педикульоз

Педикульоз (від лат.pediculus «воша»), або вошивість — паразитарне захворювання шкіри та волосся. Актуальність педикульозу пояснюється тим, що цією хворобою може інфікуватися кожний, незалежно від соціального становища.    На тілі людини паразитує три види вошей: платтяні, головні та лобкові.

Воші людини – це специфічні паразити, які проводять все своє життя на людині та харчуються її кров’ю, вони являються переносниками збудників висипного тифу, волинської гарячки та зворотного тифу.

Як і де можна заразитися

Ураження педикульозом відбувається при безпосередньому контакті з завошивленими особами, здебільшого волоссям, при користуванні спільними речами — одягом, білизною, головними уборами, гребінцями, щітками для волосся тощо. При значній завошивленості людини воші можуть переповзати по підлозі та по різним предметам, на яких вони можуть зберігати життєздатність впродовж 2 діб. Людина може бути уражена педикульозом в громадському транспорті, магазині, за місцем навчання чи роботи. Сприяють розмноженню вошей скупченість населення та не виконання правил особистої гігієни.

Симптоми педикульозу

• шкірний свербіж в місці укусу воші
• дрібні сірувато-блакитні плями на шкірі
• наявність гнид у волоссі

Від моменту зараження до перших ознак хвороби може пройти кілька тижнів.

Цикл розвитку воші

Тривалість життя воші складає 20-45 днів. При своєму розвитку воші проходять 3 стадії: яйце – «гнида», личинка і статевозріла воша. В середньому на добу самка відкладає до 10 яєць (гнид), а за все своє                     життя – близько 300 яєць. Яйце має довгасту форму (1,0-1,5 мм довжини), жовтувато-білого кольору, особливою клейкою речовиною щільно прикріплюється до волосся, білизни або інших одягу. Яйця розвиваються при температурі 380С впродовж 5 днів, при температурі 250С впродовж 16 днів. Температура нижче від 250С перешкоджає розвиткові яєць.

Личинка сірувато-коричневого кольору, пересувається за допомогою 3 пар лапок, з кігтиками, що дозволяє їм міцно триматися на волоссі або тканині. Дорослі воші сірувато-коричневого забарвлення, після кровосмоктання темніші, самиці більші за самців, пересуваються за допомогою 3 пар лапок з кігтиками долаючи до 20 см за хвилину.

Профілактика педикульозу

Для запобігання виникнення педикульозу необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни, проводити систематичне прибирання приміщень, утримувати в чистоті предмети побуту та меблі. Батьки повинні слідкувати за дотриманням дітьми правил особистої гігієни та регулярно оглядати волосся дитини.

Лікування педикульозу

На сьогодні, через аптечну мережу реалізується широкий асортимент препаратів, за допомогою яких можна позбутися цих паразитів. Це «Локодин», «Лавінал», «Медікер», «Параніт», «Пара Плюс», «Емульсія безилбензоату 20%» та ряд інших препаратів. При виборі протипедикульозних препаратів необхідно звертати увагу на вимоги інструкцій з їх застосування щодо виду педикульозу, вікової категорії тощо.

Для для дітей молодших 5-ти років, вагітних жінок та тих, які мають немовлят на грудному вигодовуванні, осіб з алергічними захворюваннями використання педикулоцидів не рекомендовано, для цієї категорії осіб рекомендовано використання механічного методу, тобто миття тіла, вичісування вошей густим гребенем, стрижка та гоління. Волосся збирається на папір і спалюється.

   Після використання протипедикульозних препаратів гниди у своїй більшості або всі повністю є нежиттєздатними. Проте, важко провести повну диференціацію живих гнид вошей та тих, що загинули. Тому після  протипедикульозної обробки необхідно провести видалення їх механічним шляхом. Для полегшення їх видалення волосся змочують розведеним 5-10% столовим оцтом, зав'язують поліетиленовою хусткою і рушником, витримують 30 хвилин, полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребенем загиблих вошей та їх яйця «гниди».

Бережіть своє здоров’я та здоров’я Ваших близьких!